метляти

метляти
-я́ю, -я́єш, недок.
1) перех. і неперех. Гойдати щось або чимось (про вітер, бурю і т. ін.). || безос. Про сильне розгойдування під час дуже швидкого руху. || чим. Ритмічно рухати з боку в бік; гойдати, махати.
2) неперех., рідко. Часто міняти напрямок руху.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "метляти" в других словарях:

  • метляти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • заметляти — я/ю, я/єш, док. Почати метляти …   Український тлумачний словник

  • майталачити — чу, чиш, недок., діал. Метляти (у 1 знач.) …   Український тлумачний словник

  • матляти — я/ю, я/єш, недок., чим, розм. Те саме, що метляти; теліпати …   Український тлумачний словник

  • метеляти — я/ю, я/єш, недок. Те саме, що метляти …   Український тлумачний словник

  • мотляти — я/ю, я/єш, недок., розм. Те саме, що метляти 1); махати …   Український тлумачний словник

  • трусити — трушу/, тру/сиш, недок. 1) перех. Поштовхами, ривками коливати, розхитувати з боку на бік або згори вниз; трясти. || Примушувати падати плоди коливанням, розхитуванням дерев, кущів. || Вхопивши когось за плече, рукав і т. ін., штовхати, смикати,… …   Український тлумачний словник

  • майталачити — дієслово недоконаного виду метляти діал …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»